Помогаем зависимым
и их семьям

ОБЪЕКТИВНАЯ ИНФОРМАЦИЯ О РЕАБИЛИТАЦИИ ЗАВИСИМЫХ ОТ АЛКОГОЛЯ И НАРКОТИКОВ


Мы свяжемся с Вами и проконсультируем,
как помочь себе и своим близким
справиться с зависимостью.

Алкоголізм реферат українською

Алкоголізм реферат українською

Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам. Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Вплив алкоголю на виховання дітей

Вчені всього світу протягом майже сорока років все гучніше і тривожніше заявляють про небезпеку, яка підстерігає підростаюче покоління дітей, підлітків, молодь. Мова йде про все зростаючий розмах споживання спиртних напоїв неповнолітніми. Так в США (штат Нью-Йорк) 91 процент 16-літніх учнів вживають алкогольні напої. У Канаді біля 90 процентів учнів 7-9 класів вживають спиртні напої. У ФРН 1 процент дітей 8-10 років в стані алкогольного сп’яніння затримується поліцією.

Мабуть, не треба володіти особливою уявою, щоб уявити собі шкоду, яку може викликати у підлітка хоч би однократне вживання вина або навіть пива. Сучасні дослідження дозволяють обгрунтовано стверджувати, що в тілі людини немає таких органів і тканин, які б не вражалися алкоголем. Попавши в організм, він досить повільно (з швидкістю 0,1 г на 1 кг маси тіла в годину) розщеплюється в печінці. І тільки 10 процентів від загальної кількості прийнятого алкоголю виводиться з організму в незмінному вигляді. Алкоголь, що залишився, циркулює разом з кров’ю по всьому організму, поки не розщепиться весь. Висока проникність «молодих» тканин, їх насиченість водою дозволяє алкоголю швидко поширюватися по зростаючому організму.

Токсичний вплив алкоголю, передусім, позначається на діяльності нервової системи. Якщо вміст алкоголю в крові прийняти за 1 (одиницю), то в печінці він буде таким, що дорівнює 1,45, а в головному мозку — 1,75. Навіть невеликі дози алкоголю впливають на обмін в нервовій тканині, передачу нервових імпульсів. Одночасно порушується робота судин головного мозку: відбувається їх розширення, збільшення проникності, крововилив в тканину мозку. У підлітковому віці мозкова тканина бідніша фосфором, багатша водою, перебуває в стадії структурного і функціонального вдосконалення, тому алкоголь особливо небезпечний для неї. Навіть однократні вживання спиртного можуть мати самі серйозні наслідки.

Неодноразове або часте вживання алкоголю надає буквально спустошуючий вплив на психіку підлітка. При цьому затримується не тільки розвиток вищих форм мислення, вироблення етичних категорій і естетичних понять, але і втрачаються вже розвинені здібності. Підліток, що називається «тупіє» і інтелектуально, і емоційно, і етично.

Другою «мішенню» алкоголю є печінка. Саме тут, під дією ферментів відбувається його розщеплення. Якщо швидкість надходження алкоголю в клітки печінки вища за швидкість його розпаду, то відбувається накопичення алкоголю, що веде до ураження кліток печінки. Алкоголь порушує структуру кліток печінки, призводячи до переродження її тканин. При систематичних вживаннях спиртних напоїв жирові зміни в клітках печінки призводять до омертвіння печінкової тканини, розвивається цироз печінки, вельми грізне захворювання, майже завжди супроводжуюче хронічний алкоголізм. Дія алкоголю на печінку підлітка ще більш руйнівна, оскільки цей орган перебуває в стадії структурного і функціонального формування. Ураження кліток печінки приводить до порушення білкового і вуглецевого обміну, синтезу вітамінів і ферментів. Спиртні напої, можна сказати, «роз’їдають» слизову оболонку стравоходу, шлунка, порушують секрецію і склад шлункового соку, що утрудняє процес травлення і, зрештою, несприятливо позначається на рості і розвитку підлітка.

Таким чином, алкоголь ослабляє організм, гальмує формування і дозрівання його органів і систем, а в деяких випадках, наприклад при зловживанні, і зовсім зупиняє розвиток деяких функцій вищої нервової системи. Чим молодший організм, тим згубніше діє на нього алкоголь. Крім того, вживання алкогольних напоїв підлітками значно швидше, ніж у дорослих, веде до формування у них алкоголізму.

Для розвинених капіталістичних країн Європи і Америки пияцтво та алкоголізм стали національним лихом, основною з причин захворювання і смертності населення. За смертністю алкоголізм з його наслідками посідає третє місце після захворювань серця та судин і злоякісних пухлин.

В останні десятиліття майже повсюдно помітна тенденція до збільшення вживання спиртного, насамперед за рахунок горілки і горілчаних виробів. Дедалі більше у зловживання спиртними напоями виягується жінок, підлітків і юнаків.

Відмічається прямий зв’язок між рівнем смертності від алкогольних захворювань, кількістю вживання спиртного. Половина транспортних аварій зі смертельними наслідками, убивств і самогубств пов’язані з пияцтвом і алкоголізмом. Молоді люди гинуть від раптової смерті (травма, зупинка серця, гострого отруєння алкоголем), а в старшому віці вмирають від цирозу печінки, захворювань серця і судин, алкогольних психозів, запалення легень, раку гортані і глотки тощо.

Пияцтво і алкоголь приносять нашому суспільству великі моральні і матеріальні втрати. При зловживанні алкогольними напоями знижується продуктивність праці, втрачаються трудові навики і кваліфікація, занепадає трудова дисципліна. За розрахунками економістів, у осіб, які помірно вживають спиртне, продуктивність праці знижується на 4-5%. Близько половини транспортних аварій пов’язано з вживанням алкоголю. Виробничі травми частіше бувають у понеділок (так званий "важкий9quot; день) або у дні після свят, коли працездатність організму ще не відновилася після алкогольного сп’яніння.

При алкоголізмі, як правило, людина психічно деградує. Втрачається не тільки здоров’я, а й людська гідність. Багато людей помирає від алкоголю в молодому віці. Разом з пияцтвом у сім’ю приходять матеріальні нестатки, на грунті цього починаються сварки, обвинувачення, бійки. Багато сімей внаслідок цього розпадаються.

Отож, пияцтво і алкоголізм — проблема світового значення, і боротьба з ними вимагає спільних зусиль. Їх слід розцінювати не тільки як особисту трагедію, а й як соціальне лихо.

Успіх у боротьбі з вживанням алкогольних напоїв значною мірою залежить від правильного виховання підростаючого покоління. Виховувати розумний погляд на спиртне найкраще власним прикладом. Коли батьки завжди тверезі і в сім’ї не вживають алкогольних напоїв, діти ростуть здоровими. Приклад для них — їхні батьки.

На проблему пияцтва і алкоголізму повинні бути спрямовані зусилля всіх членів суспільства, громадянських і державних організацій. Така робота приведе до зменшення випадків пияцтва. В перспективі потрібно ставити питання про остаточну ліквідацію пияцтва і алкоголізму.

Навряд чи якесь свято, сімейні урочистості або день народження обходиться без чарки спиртних напоїв. Вживання вина, пива, чи горілки міцно увійшло у побут і традиції нашого народу. Так що ж таке алкоголь? Харчовий продукт, наркотик чи отрута? У перше, і друге, і третє. Адже відомий афоризм стверджує, що ліки і отрута відрізняються тільки дозою.

Дорослі час від часу вживають невеликі дози алкоголю з метою зняття психоемоційного стресу, покращення настрою, оскільки етиловий спирт діє на нервову систему.

Якщо в людини знижений самоконтроль та недостатній рівень культури, вживання алкогольних напоїв може стати системним, а доза спожитого алкоголю надмірною. Це зумовлює уявні комплекси негативних наслідків. Найтиповіші серед них – формування алкогольної залежності, а далі паталогічних змін в усіх органах тіла людини. Це сприяє розвиткові тяжкого і небезпечного захворювання – хронічного алкоголізму. Ця хвороба руйнує особистість, опускає людину на “дно” і призводить до загибелі. Близько 5% підлітків, які почали вживати алкоголь у цьому віці, закінчують життя у психічних лікарнях, наркологічному диспансері, або “на вулиці”. Вирватись з цього виру дуже важко. Значно легше в нього не потрапити. І це залежить від самої людини, від її переконань, світогляду.

У травній системі алкоголь швидко всмоктується в кров і розноситься до клітин головного мозку. Це проявляється збудженням, радісним настроєм (ейфорією, балакучістю, тощо).

Людина втрачає почуття самоконтролю, сорому, стає брутальною і може здійснити такі вчинки, які, перебуваючи у тверезому стані, ніколи не зробила б.

Давно помічено, що люди, які мають згубну звичку до спиртного, частіше за інших хворіють на різні застудні хвороби органів дихання, тому, що алкоголь ослаблює опірність організму.

Алкоголізм реферат українською

Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам. Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Алкоголізм — проблема, яку варто вирішити

1. Що таке алкоголізм.

2. Фази розвитку хвороби.

3. Як позбавитися алкоголізму.

Усі знають, що бути алкоголіком, курцем, наркоманом, токсикоманом дуже шкідливо. Але чимало людей вживають алкоголь і не можуть позба­витися від цієї шкідливої звички. Та ні, не звички — хвороби!

Якщо провести широке опитування і запитати пересічних громадян, чи вживають вони алкоголь, то близько 90% людей скажуть, що, на їх думку, не шкодить іноді випити пива, вина або чогось міцнішого. Алкоголь, на їхню думку, створює приємний настрій, знімає психічне напруження, при­носить полегшення, забуття. Це поширена точка зору.

Проте мало хто усвідомлює, що всі ті, кого алкоголь звів з доброго шляху, спочатку теж дотримувалися таких поглядів.

За ставленням до алкогольних напоїв людей можна розділити на чотири групи: непитущі, питущі, п’яниці та алкоголіки.

Непитущими можна вважати людей, які не вживають будь-яких алкогольних напоїв, принаймні протягом трьох років.

Група питущих включає точно невизначений процент чоловіків і жінок після вісімнадцяти років. Ці люди іноді випивають кухоль пива чи кели­шок вина або добавляють у чай чарку коньяку чи рому. Але оскільки така людина споживає не більше десяти грамів алкоголю, який здорова печінка може розкласти протягом години, алкоголь не впливає на її вищу нервову діяльність.

Чимало членів групи питущих періодично, а далі й остаточно, потрапля­ють до групи п’яниць. У той час, коли питущі просто вживають алкоголь, п’яниці п’ють, щоб досягти алкогольної ейфорії.

Чим частіше принагідний п’яниця шукає алкогольного сп’яніння, тим швидше він може стати хронічним п’яницею, для якого характерне те, що ал­коголь у його крові перевищує проміле частіше, ніж чотири рази на рік.

Про шкідливість алкоголю свідчить те, як поводять себе водії у стані сп’яніння. Вони становлять небезпеку для інших і для самого себе, оскільки не мають адекватних реакцій і не здатні уникати можливих дорожньо-тран­спортних пригод. При вмісті у крові водія 0,3-0,9 проміле алкоголю ймовір­ність аварії у сім разів вища, ніж коли водій тверезий, при вмісті від 1,0 до 1,4 проміле — у 31 раз, а при вмісті понад 1,5 проміле — у 128 разів вища.

Часте вживання алкоголю призводить до змін у тканині слизової обо­лонки шлунка і кишечнику, до зміни складу шлункового соку. Розлад трав­лення спричиняє до зміни, а потім й втрати смаку, до запорів або проносів і часто закінчується виразковою хворобою. Тяжкі хвороби вражають печінку. Цироз печінки трапляється у чоловіків втричі частіше, ніж у жінок, і це можна пояснити як наслідок надмірного вживання алкоголю.

Під впливом великої кількості рідини у любителів пива і вина насту­пає гіпертрофія серця. П’яниці часто задихаються, вони не здатні на такі фізичні зусилля, як раніше.

Найчутливіша до впливу алкоголю нервова система. Проте визначити шкоду, якої завдає алкоголь, тут складніше, ніж в інших органах. До ознак порушення нервової діяльності належить тремтіння кінцівок, нічні потіння, безсоння, загальна подразливість, слабість, млявість.

Ще однією ознакою є так звані провали пам’яті, коли п’яниця не може пригадати, що було під час його сп’яніння. Ослаблення пам’яті у наступних стадіях алкоголізму переходить у запалення нервів, у наслідок чого можуть терпнути окремі частини тіла, відчуватися судома в литках, біль або втрат чутливості. Воля алкоголіка дедалі слабшає, його духовне життя стає примітивним, він втрачає такт у поводженні. Це тягне за собою ускладнення усього життя — розрив шлюбу, труднощі у роботі, часту її зміну, конфлікти із законом тощо.

Лікарі-наркологи виділяють чотири фази розвитку алкоголізму.

І фаза. — Алкоголь править за наркотик, уживаний п’яницею для того, щоб приглушити неприємний психічний стан, у якому він опинився, підняти настрій і стати ближчим до людей, а точніше — до товаришів по чарці. Він п’є все частіше і щодалі — то більше. Поки що можна говорити про алкогольну субінтоксикацію («людина напідпитку»).

ІІ фаза. — Спочатку поодинокі, але чим далі, тим частіші випадки сп’яніння. Алкоголь п’ється швидше, менш концентрований напій часто заміняється міцнішим. У цій фазі «провали пам’яті» поки що виняток.

ІІІ фаза. — Характеризується «провалами пам’яті». Якщо раніше ал­коголь займав місце десь на периферії інтересів, то тепер він усе більш і більш стає центром уваги п’яниці. Під тиском життєвих обставин п’яниця намагається на довший чи коротший час відмовитися від алкоголю і вважає це доказом своєї сили волі, але щораз знову починає пити. У цій фазі на­ступає останній перелом — ослаблюється або зовсім втрачається контроль над випитим. Для алкоголіка часом легше зовсім відмовитися від спирт­ного, ніж пити з мірою: цього він вже не зможе ніколи. Цим алкоголік відрізняється від п’яниці. Буває, що довгі роки алкоголік прагне досягти цього. Практика доводить, що минає 5-10 років, доки пацієнт змириться зі своєю поразкою і визнає, що єдиний шлях розв’язати проблему — це взагалі кинути пити. Проте лише в окремих випадках людина доходить до цього сама. Здебільшого вона потребує допомоги — амбулаторного або стаціонарного лікування.

IV фаза. — Характеризується спадом опірності до алкоголю. Алкоголік п’яніє значно швидше. Сп’яніння часом триває кілька днів. Нерідко випивка починається з самого ранку. Потім уже з’являються ознаки алкогольних психозів, як, наприклад, біла гарячка тощо. Без алкоголю вже не можна жити, але й з ним також.

Єдиний спосіб допомогти людині подолати алкоголізм — привести її до спеціаліста до наркологічної консультації чи лікарні. І чим скоріше, тим краще. На роботі в алкоголіка починаються проблеми, страждає родина, Діти. Жінка часом не зважується признатися, що її чоловік алкоголік. Та алкоголік уже не здатен сам вийти із зачарованого кола. Лише лікування може допомогти. Єдиний ефективний рецепт для пацієнта-алкоголіка — це повна і тривала відмова від спиртного. Отже, лікування ніколи не може навчити такого пацієнта пити в міру. Найменша доза алкоголю веде його знову до алкоголізму. Алкоголізм це дійсно хвороба, і пацієнт мусить признатися сам собі, що він хвора людина, і тому зобов’язаний виконувати певні лікарські рекомендації. Як хворий на цукровий діабет повинен дотримуватися дієти без жодної грудочки цукру, так і алкоголік має свою дієту — без жодної краплі спиртного.

Алкоголізм має негативний вплив на потомство. Діти алкоголіків мають небезпеку самим стати алкоголіками. Вірогідність цього в десять разів більша ніж у дітей неалкоголіків. Практика свідчить: мало лікувати самого алкоголіка — треба звернути увагу на всю його сім’ю, і перш за все на дітей. Якщо лікування пройде успішно, в сім’ю повернеться спокійна обстановка, турбота про дітей, такі необхідні для їхнього нормального розвитку.

Отже, це не жорстоко, але слід зробити такий висновок: якщо дівчина стоїть перед проблемою, чи виходити їй заміж за чоловіка, що стає залежним від алкоголю, то краще їй цього не робити — життя піде шкереберть. Крім того, слід зазначити, що алкоголь для молодого організму більш небезпечні отрута, ніж для вже сформованого. Особливо алкогольні напої шкідливі для дівчат, майбутніх матерів.

1. Бібліотечка журнала «Однокласник»// № 9, 1991.

2. Гнатюк О., Гнатюк М. Основи безпеки життєдіяльності. — Харків: «Скорпіон», 2001.

3. Желібо Є., Заверуха Н., Зацарний В. Безпека життєдіяльності. — К; Каравела; Львів: Новий світ-2000, 2001.

4. Кирич Н. Безпека життя й охорона праці. — К.: Охорона праці, 2000.

5. Конституція України. — К.: Преса України, 1997.

6. Коростелев Н. От «А» до «Я». — М.: Медицина, 1987.

7. Маркова Л., Процюк С. Шкільний довідник з основ безпеки життєді­яльності.

8. О. Савчук та ін. Основи безпеки життєдіяльності. — Запоріжжя Просвіта, 2003.

9. Правила дорожнього руху. — К.: А.С.К., 1998.

10. Психология конфликта. — СПб: «Питер», 2000.

11. Томан Іржі. Як удосконалювати самого себе. — К.: Політвидав України 1984.

Напишите нам
Напишите нам




Меню