Помогаем зависимым
и их семьям

ОБЪЕКТИВНАЯ ИНФОРМАЦИЯ О РЕАБИЛИТАЦИИ ЗАВИСИМЫХ ОТ АЛКОГОЛЯ И НАРКОТИКОВ


Мы свяжемся с Вами и проконсультируем,
как помочь себе и своим близким
справиться с зависимостью.

Профілактика алкоголізму та наркоманії

Профілактика алкоголізму та наркоманії

Реферати, курсові та дипломні роботи

Лекція 7. Профілактика алкоголізму, наркоманії, ВІЛ/СНІДу.

Стан захворювання на алкоголізм, наркоманію.

Зміст, програма та умови проведення соціальної профілактики алкоголізму, наркоманії.

Види та форми соціальної профілактики алкоголізму, наркоманії.

1. Соціально-педагогічні та медико-психологічні заходи протидії вживанню наркогенних засобів неповнолітніми і молоддю. Науково-методичний посібник /Упорядник – заг. Ред. О.І.Пилипенко.-К.: А.Л.Д., 1995.-100с.

1.Стан захворювання на алкоголізм, наркоманію.

Проблема наркотизації сучасної молоді настільки гостра, що вживання неповнолітніми, юнаками і дівчатами наркотичних речовин стає небез­печним соціальним явищем. 60-70 відсотків усіх правопорушень і злочинів молодь скоює у стані алкогольного сп’яніння. Проте, 70% молодих людей жалкують, скажімо, що мають пристрасть до паління, але говорять, що їм не вистачає сили волі відмовитися, 65% — вказують, що відчувають негативний вплив на своє здоров’я (поганий апетит, слабкість, нерідко нудота, часті прос­тудні захворювання, болі в шлунку, однак потяг переважає, і вони продовжують палити).

За останні роки майже вдвічі зросла кількість осіб, що перебувають на обліку в медичних закладах з діагнозом наркоманія. Тільки за І півріччя 2004 року за вживання наркотичних речовин поставлено на облік більше 2 тисячі неповнолітніх. Статистичні дані про рівень і динаміку наркотизації відображають лише зовнішні тенденції цього небезпечного явища. Є підстави вважати, що кількість споживачів наркотичних засобів у 10 разів більша, ніж за офіційними даними. Крім того, велику кількість осіб залучено до зберігання та розповсюдження наркотиків, причому наркоманія охоплює не тільки молодь, що викликає педагогічне занепокоєння, а і зовні благополучних підлітків.

Наркотизації суспільства активно сприяють такі негативні фактори, як різке соціальне розшарування сімей, неврівноваженість психоемоційного фону виховання підлітків, їхня соціалізація в умовах знецінення загальнолюдських принципів моралі, дегуманізація ставлення до найвразливіших соціальних груп тощо.

Безперечним є і той факт, що Україна потрапила в сферу дії міжнародного наркобізнесу, і це впливає на динаміку наркотизації суспільства. Відсутня активна протидія поширенню вживання наркотичних засобів.

Спостерігається тенденція вживання більш небезпечних наркотичних засобів, змінюється структура наркотизації. Сучасні підлітки вже з 11—12 років починають використовувати опіатоподібні і коноплеві культури. Сучасна молодь навіть не приховує, які психотропні та наркотичні засоби вживає.

Наркотики руйнують психіку молодих людей, зумовлюють відмову від позитивних настановлень на здоровий спосіб життя, породжують мотиви прийняття хибних рішень, у деяких випадках провокуючи навіть до суїциду.

2. Зміст, програма та умови проведення соціальної профілактики алкоголізму, наркоманії.

Соціальна програма має на меті ініціювати створення системи профі­лактики алкоголізму, наркотизації за допомогою соціальних служб для молоді та зумовлена:

— потребами суспільства у збереженні й розвитку соціально активної та здорової особистості;

— потребою особистості у здоровому способі життя;

— необхідністю створення можливостей для розвитку власного потенціалу та реалізації прав і свобод у виборі молодою людиною життєвого шляху без наркотиків;

— гуманним ставленням до неповнолітніх і молоді, що мають залежність від наркотичних засобів.

Програма профілактики алкоголізму й наркоманії враховує провідні пріоритети державної молодіжної політики, визначає шляхи, форми і методи реалізації профілактичних ініціатив, виходячи з Міжнародних актів і рекомендацій щодо ста­новища дітей і молоді, Національної програми протидії зловживанню наркотичними засобами та їх незаконному обігу; Декларації про державну молодіжну політику, Закону України “Про спри­яння соціальному становленню і розвитку молоді в Україні” та інших документів.

Профілактика ґрунтується на:

— тенденціях наркотизації молоді в міжнародному аспекті;

— особливостях соціально-психологічної ситуації, проблемах алкоголізму й наркотизації в Україні;

— змісті роботи і можливостях соціальних служб для молоді у здійсненні профілактики;

— тенденціях до міжвідомчої співпраці суб’єктів профілактичної роботи, формування українського менталітету з урахуванням національної психології, національного характеру.

Соціально-педагогічна профілактика алкоголізму й наркоманії — вид соціальної діяльності служб для молоді, спрямованої на проведення освітньо-профілактичних заходів та реалізацію педагогічних моделей впливу на особистість з метою попередження вживання наркотичних засобів, алкогольних напоїв. Грунтується на своєчасному виявленні та виправленні негативних інформаційних, педагогічних, психологічних, організаційних факторів, що зумовлюють відхилення в психічному та соціальному розвитку дітей і молоді, у їхній поведінці, стані здоров’я, а також в організації життєдіяльності й дозвілля.

Зміст соціально-педагогічної профілактики алкоголізму й наркоманії:

— формування установок (відношень, мотивів, моделей поведінки) на життя без наркотиків;

— поширення профілактичної інформації (друкована продукція, засоби масової інформації, міжособистісні стосунки, інші форми соціальної роботи);

— формування умінь і навичок здорового способу життя;

— застереження формування пронаркотичних моделей поведінки;

— ініціювання педагогІчно-змістовної діяльності з профілактичної роботи;

— організація заходів щодо виконання програми нормальної поведінки;

— включення до міжнародних проектів питань з профілактики наркотизації, поширення передового міжнародного досвіду з зазначеної проблеми;

— превентивна робота з проблем пияцтва, алкоголізму, вживання тютюну серед неповнолітніх і молоді;

— пропагандистські заходи до міжнародних свят, Всесвітніх днів без тютюну (програма ВОЗ), алкоголю, наркотиків.

3. Види та форми соціальної профілактики алкоголізму, наркоманії.

Види та форми соціально-педагогічної профілактики алкоголізму, наркоманії:

— наукова робота з визначення факторів, що впливають на характер процесу наркотизації, і розробка науково обгрунтованих рекомен­дацій щодо соціально-педагогічної профілактики;

— організаційно-педагогічні заходи щодо створення середовища, яке виховує, за місцем проживання дітей і молоді (робота консультацій­них пунктів профілактики наркотизації з проблем освіти, виховання, організації дозвілля, працевлаштування тощо);

— педагогічне втручання в ситуацію збоченого пронаркогенним, проалкогольним фоном розвитку окремої особистості і популяційної групи;

— соціально-педагогічний моніторінг, аналіз, надання рекомендацій, проведеня заходів щодо реалізації державних, регіональних, галузевих програм з профілактики наркотизації;

— залучення різних соціальних інститутів у процес соціалізації дітей і молоді, створення в мережі соціальних служб умов для виявлення соціальних ініціатив, розвитку молодіжного руху та відродження традицій національного виховання (проведення масових профілактичних свят, конкурсів, спортивних змагань, театралізованих дій);

— організація соціально-педагогічної та освітньої роботи з дітьми з сімей групи ризику (індивідуальна та групова робота з батьками й дітьми, з різними категоріями молоді);

— сприяння установам освіти, комітетам у справах неповнолітніх, спорту, культури та іншим організаціям діяльності з профілактики негативних явищ серед молоді, в організації здорового способу життя неповнолітніх і молоді.

З проблемою розповсюдження наркоманії тісно пов’язане поширення епідемії ВІЛ\СНІДу, оскільки серед загальної кількості ВІЛ-інфікованих відсоток ін’єкційних споживачів наркотиків складає близько 80%. Починаючи з 1995 р., відбулося швидке поширення ВІЛ-інфекції. Протягом 1995-1998 років число осіб, інфікованих ВІЛ, зросло в 16,5 разів, а серед дітей — у 33 рази. На 01.09.2001 р., в Україні нараховувалося 28 457 зареєстрованих випадків ВІЛ, у тому числі 1103 дитини віком до 14 років. Близько 50% ВІЛ-інфікованих дітей народилися від ВІЛ-інфікованих матерів. ВІЛ-інфіковані особи зареєстровані в усіх регіонах України.

1.Динаміка зареєстрованих випадків ВІЛУСНІДу та число померлих від СНІДу в Україні з 1994 по 1998р.

померлих від СНІДу

/Джерело: Дані Центру з профілактики та боротьби зі СНІДом Міністерства охорони здоров’я України/

Кількість хворих на СНІД збільшилась за останні роки в 8 разів. Однією із зловісних ознак СНІДу є “вимивання9rdquo; із суспільно корисного життя молодого, здорового прошарку населення. Хвороба вражає молодь у найбільш активному репродуктивному та працездатному віці.

Не менш вражаючим є факт, що офіційна кількість випадків ВІЛ\СНІД — тільки вершина айсбергу, що складає близько 10% фактичного числа. Між тим, інформованість населення з цього питання знаходиться у нас в зародковому стані. Вчасна профілактика, особливо з “групами ризику”, не ведеться в достатньому обсязі. ВІЛ — інфіковані та хворі на СНІД потерпають ще й від зневажливого ставлення суспільства. Цю проблему можна вирішити тільки комплексно, приймаючи до уваги не лише медичні, а й соціальні, психологічні та правові аспекти. Це підтверджує і досвід країн Заходу.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

Профілактика наркоманії та алкоголізму

Широка поширеність наркотиків в суспільстві стала однією з характерних рис нашого часу. Протягом останніх десятиліть в Росії були ознаменовані безпрецедентним зростанням рівня наркоспоживання.

Поняття профілактики наркоманії є ключовим для організації антинаркотичної роботи. У ст. 1 Федерального закону від 8 січня 1998 № З-ФЗ «Про наркотичні засоби і психотропні речовини» профілактика незаконного вживання наркотичних засобів і психотропних речовин, наркоманії визначається як сукупність заходів політичного, економічного, правового, соціального, медичного, педагогічного, культурного, фізкультурно -спортивного та іншого характеру, спрямованих на попередження виникнення та поширення наркоманії.

Первинна профілактика — комплекс соціальних, освітніх та медико-психологічних заходів, покликаних унеможливлювати залучення до вживання наркотиків. Первинна профілактика є немедичною і перш за все спрямована на здорових дітей і підлітків, тих, хто ще не почав вживання наркотиків і інших психоактивних речовин (ПАР).

Основна мета первинної профілактики — зміна ціннісного ставлення дітей та молоді до наркотиків і формування відповідальності за свою поведінку. Перш за все вона включає інформаційні кампанії в засобах масової інформації, забезпечення відповідних засобів захисту, пропозиція альтернативного поведінки в даній суспільному і культурному середовищі.

Вторинна профілактика — комплекс соціальних, освітніх та медико-психологічних заходів, покликаних унеможливлювати формування хвороби і ускладнень, пов’язаних з вживанням наркотиків у «епізодичних» споживачів, які не виявили ознак хвороби.

В даному випадку мова йде про тих, хто вже вживав психоактивні речовини, кому відомі «смак» і результат дії наркотику або алкоголю на організм. Мета на цьому етапі — максимально скоротити тривалість впливу ПАР на людину, обмежити ступінь шкоди, що завдається ПАР споживачеві і навколишнього його мікросередовищі, запобігти формуванню хронічного захворювання.

У період вторинної профілактики необхідно зробити все можливе, щоб максимально скоротити період вживання і зберегти рівень психічного і соціального благополуччя, який неминуче знижується в процесі розвитку наркоманії. На етапі вторинної профілактики проводиться більшу кількість заходів: цілеспрямовані інформаційні кампанії (на основі безпосередніх відносин в суспільстві); надання засобів захисту і пояснення їх використання; використання фармакологічних та інших засобів для впливу на конкретну людину; внесення змін до закону з метою позитивного перетворення суспільства, схильного до високого рівня ризику, а також з метою запобігання поширенню цього явища; навчання педагогічних кадрів і фахівців, що реалізують профілактичні програми.

Третинна профілактика (або, як її прийнято називати, реабілітація) включає комплекс соціальних, освітніх та медико-психологічних заходів, спрямованих на запобігання зривів і рецидивів захворювання. Даний вид профілактики можна віднести до лікування, вона сприяє відновленню особистісного і соціального статусу хворого (наркоманія, токсикоманія та алкоголізм) і повернення його в повноцінне життя (в сім’ю, освітній заклад, трудовий колектив, до суспільно-корисної діяльності). Третинна профілактика передбачає передачу інформації і навчання конкретних осіб, безпосередні лікувальні та реабілітаційні дії, створення конкретних структур і організацій (лікувально-реабілітаційна база).

Напишите нам
Напишите нам