Помогаем зависимым
и их семьям

ОБЪЕКТИВНАЯ ИНФОРМАЦИЯ О РЕАБИЛИТАЦИИ ЗАВИСИМЫХ ОТ АЛКОГОЛЯ И НАРКОТИКОВ


Мы свяжемся с Вами и проконсультируем,
как помочь себе и своим близким
справиться с зависимостью.

Наркоманія бжд

Основы безопасности жизнедеятельности

Наркотики и их влияние на организм подростка.

понятия «наркотик» и «наркомания»; изучить механизмы воздействия наркотиков на организм человека (подростка).

Методы проведения: рассказ, беседа, объяснение.

Место проведения: школьный класс.

Человечество познакомилось с психоактивными веществами настолько давно, что сейчас, по всей видимости, уже невозможно сказать, кто начал употреблять их первыми. Почти во всех известных нам культурах можно найти упоминания об употреблении наркотиков. Однако с такой проблемой как зависимость от психоактивных веществ люди столкнулись лишь недавно — в первой половине XVIII века. Тогда эту проблему попытались решить законодательно: в 1729 году в Китае был принят эдикт против опиума. Для Европы эта проблема возникла намного позже — в конце XIX века.

С середины XX века проблема зависимости от наркотиков стала привлекать всё большее внимание общества и институтов здоровья в связи с тем, что в наше время она стала гораздо серьёзней, чем в начале прошлого века, так как появилось огромное количество синтетических препаратов, вызывающих зависимость. К тому же в большом количестве случаев их производство и продажа осуществляются незаконно, что не позволяет контролировать качество этих препаратов и их влияние на организм и психику человека.

Наркотики и злоупотребление ими.

Наркотик – это любое химическое соединение, которое воздействует на функционирование организма. Злоупотребление наркотиками – это их употребление любым неприемлемым с медицинской и социальной точек зрения образом или приемлемым, но неправильным.

Здесь особенно уместно назвать психоактивные наркотики: те, которые воздействуют на организм, вызывая поведенческие изменения, вроде эйфории и галлюцинаций. Использование и зачастую производство многих наркотиков, которыми злоупотребляет большое число людей, запрещено во многих странах, но алкоголь и табак, два наиболее широко распространенных наркотических вещества, вполне законны и легко доступны.

Это общий термин, включающий несколько форм зависимости:

  • Толерантность (переносимость) к наркотику увеличивается по мере того, как организм привыкает к нему. С увеличением толерантности возрастает количество наркотика, необходимое для оказания на организм прежнего эффекта.
  • Зависимость – это термин, используемый для описания состояния, при котором организм привыкает функционировать под воздействием наркотика. Когда прием наркотика прекращается, наркоман испытывает крайний дискомфорт, именуемый синдромом отмены.
  • Психологическая зависимость, как широко принято думать, является потребностью или желаниям продолжать принимать наркотик, независимо от того, есть физическая зависимость или нет. Однако весьма рискованно утверждать, что какой-то наркотик не вызывает физической зависимости. Человек после долгого применения или при специфических обстоятельствах может привязаться к наркотику на вид не вызывающему привыкания. Например, есть свидетельства того, что небольшое привыкание к марихуане после регулярного использования по вечерам в течение многих лет приводит к хронической бессоннице после отмены приема. Психология наркомании еще не понятна, но произошли важные прорывы в понимании того, как организм может стать толерантен к психоактивным наркотикам (наркотикам, которые воздействуют на мозг и восприятие).

Что делают психоактивные наркотики?

Одни наркотики подавляют нервную активность мозга, другие стимулируют ее, и в этом состоит различие в их психических эффектах. Другие причины различий включают количество принимаемого наркотика, его чистоту и концентрацию, а также то, каким образом он попадает в тело. К числу других факторов относятся психическое и физическое состояние принимающего наркотики, его ожидания и реакция на окружающую обстановку: наркотик может усиливать существующее психическое состояние или вызывать подавленность. Эффект часто усиливаются, если принимающий наркотики утомлен или голоден.

Психоактивные наркотики подразделяют на четыре главные группы в соответствии с их воздействием: депрессанты, стимуляторы, галлюциногены и марихуана.

Они имеют всевозможные названия и прозвища. Среди них самые известные — это марихуана, кокаин, галлюциногенные наркотики, летучие жидкости: ацетон, бензин, эфир и др.; опиум и его производные: морфин, метадон, героин, кодеин и различные барбитураты с обезболивающим и успокаивающим действием.

Все они очень популярны среди наркоманов, но способ их употребления зависит от географических и культурных особенностей, а также от национальных традиций разных стран. Например, в Иране и Турции опиум едят, китайцы его чаще всего курят, а европейцы и американцы вводят путем инъекции.

Рассмотрим общий механизм их воздействия на организм человека(подростка).

Некоторые наркотические вещества вызывают у наркоманов беспокойство, возбуждение, их мучает мания преследования и галлюцинации, развиваются психические расстройства. От других страдают почки, поджелудочная железа, отекают легкие, возникает глухота, бессонница, обезвоживается организм и возникают конвульсии. У лиц, впервые вводящих себе наркотик, могут возникнуть сначала неприятные ощущения: тошнота, рвота, головокружение, но затем они переживают состояние эйфории, им кажется, что тысячи игл плывут в сосудах всего тела. И, наконец, наступает состояние, которое называют по-английски «stoned» — «окаменевший». Это физическое онемение, апатия, покой, расслабление, беззаботность. Исчезает стремление к активным действиям, острота зрения снижается, дыхание замедляется, понижается температура тела. Функция интеллекта приближается к нулю.

Но частое употребление снижает первый «положительный» эффект, и наркоману приходиться увеличивать дозу, что приводит со временем к наркотической зависимости. И далее он продолжает принимать наркотики уже не ради удовольствия, а стремясь избежать ломки. Критические дозы могут спровоцировать глубокую спячку и даже смерть от паралича дыхательного центра мозга. Наркоманы страдают от опиумной горячки, вирусного воспаления печени, гнойных инфекций и шрамов кожи и тканей, у них воспаляются и изменяются вены, но в первую очередь, страдают головной и спинной мозг. Организм истощается от неправильного питания (т.к. чувство голода притупляется при приеме наркотиков), снижается сопротивляемость инфекционным заболеваниям, самые опасные из них — гепатит и СПИД. У наркоманов дрожат руки, повышается потоотделение, а в фазе ломки опасны и эпилептические припадки.

Наркомания как болезнь поражает чаще всего молодых людей от 13 до 30 лет (школьники, студенты, музыканты, малолетние криминальные слои общества и др.). Легко распознать подростка-наркомана. Он истощен, кожа дряблая с сероватым оттенком, под глазами темные круги, белки глаз и зубы желтые, он производит впечатление старого, тяжелобольного человека. Чтобы скрыть следы инъекций, молодежь носит рубашки с длинными рукавами даже летом. Меняется и психика подростков. Они становятся мнительными, подозрительными. Им свойственно чувство паники и страха, они безответственны и пассивны, не проявляют интереса к семье, учебе, теряют друзей. Когда подростки находятся непосредственно под действием наркотика, они отличаются специфическим поведением: ненормально расширенные или максимально суженные зрачки глаз, шатающаяся, неуверенная походка, беспричинная улыбка или смех, бессмысленные бредовые высказывания, нарушенная артикуляция длинных слов, сонное или искаженное выражение лица.

В период ломки наркоманы агрессивны и склонны к неадекватному поведению.

Тот, кто хоть раз видел, что такое «ломка», — под дулом пистолета не станет пробовать наркотики. Даже в больнице, где несчастному назначают много лекарств, чтобы облегчить его состояние, — и то оно остается тяжелым. Больные мечутся, стонут, не находят себе места, они не могут ни есть, ни спать, ни лежать, ни ходить. Их мучают изнуряющие поносы с болями в животе, неукротимая многократная рвота, когда буквально выворачивает наизнанку и рвет желчью, тяжелейшие боли в мышцах, суставах, пояснице. Очень тягостно не только физическое, но и психическое состояние больных. Тяжелая депрессия и чувство безысходности вынуждают многих, если они не в больнице, совершать самоубийство. Частота суицидов среди наркоманов чрезвычайно высока.

При различных формах наркомании ломка проявляется по-разному. Но при любой форме, это крайне тягостное и длительное состояние. Влечение к наркотику интенсивно и неодолимо. Сами наркоманы характеризуют его как «жгучее», «щемящее». Справиться с ним больной человек не в состоянии, он даже и не пытается это сделать. Если наркоман не в больнице он всеми путями старается достать желанный препарат. Даже после курса лечения влечение к наркотику у наркомана сохраняется и, подобно сжатой пружине, в любой момент может развернуться. Причем он сам верит, что уже избавился от своей зависимости, но его уверенности хватает не надолго. Именно поэтому наркоманию очень трудно лечить. Врачи могут помочь и облегчить состояние больного, но переделать его психику они не в состоянии. Случаи излечения от наркомании единичны.

Так, согласно статистическим данным, половина наркоманов, употребляющих наркотики более 10 лет, гибнут в результате убийств, самоубийств, несчастных случаев. В Великобритании, например, в течение года из 1000 наркоманов умирает 30; в Нью-Йорке за год погибает 350 человек. А юные наркоманы живут от 4 максимум до 10 лет после их первого принятия наркотического вещества.

1.Горбатенко Л.С. Родителям и педагогам: всё о наркомании серия “ Библиотека школьника” — Ростов н/Д: “Феникс”, 2005. — 352с.

2.Родионов А.В. Подростки и наркотики. Ярославль, 2004.-210с.

Наркоманія бжд

дипломні та курсові роботи

Алкоголізм і наркоманія — види поведінки, що відхиляються, певною мірою пов'язані зі злочинністю. Чимала частина злочинних діянь (злочини проти особистості, хуліганство тощо) відбувається в стані алкогольного сп'яніння. Наркомани в пошуках засобів для покупки наркотиків часто стають на шлях злочинів. З наркоманією пов'язаний злочинний наркобізнес: виробництво, збереження, поширення і збут наркотиків. Разом з тим, алкоголізм і наркоманія самі по собі завдають шкоди насамперед їхнім суб'єктам, тобто самим алкоголікам і наркоманам, тоді як злочинність наносить шкоду, в першу чергу, іншим людям або іншим об'єктам злочинів.

Алкоголізм це хронічне захворювання, що розвивається в результаті систематичного вживання спиртних напоїв. Воно виявляється у фізичній і психічній залежності від алкоголю, що веде до соціальної і психологічної деградації особистості.

Використовуючи класифікацію Всесвітньої організації охорони здоров'я, звернемо увагу на три види наслідків пияцтва й алкоголізму:

для питущого: утрата самоконтролю; агресивність; нещасливі випадки; настання адміністративної відповідальності за перебування в нетверезому вигляді в громадських місцях; отруєння алкоголем; важкі захворювання внутрішніх органів; утрата працездатності, надалі — рання смерть або самогубство;

для сім'ї: конфлікти в сім&#3&;ї; невиконання подружніх, батьківських і материнських обов&#3&;язків; утрата поваги; матеріальні труднощі; внутрішньоутробна поразка плоду; неправильне виховання дітей; нанесення шкоди їх фізичному і психічному здоров&#3&;ю;

для суспільства: порушення суспільного порядку; дорожньо-транспортні випадки; нещасні випадки; зниження продуктивності праці і прогули; економічний збиток, пов'язаний з випуском бракованої продукції, аваріями, витратами на лікування, охороною правопорядку.

Пияцтво й алкоголізм як масові явища — серйозна соціальна проблема.

Наркоманія є могутнім чинником соціальної дезорганізації, руйнівним соціальним злом, винятково серйозною загрозою функціонуванню суспільного організму. Під наркоманією розуміється споживання наркотиків без рекомендації лікаря. Медицина розглядає наркоманію як хворобу, що характеризується нескореним потягом до наркотичних засобів, потребою в збільшенні прийнятих доз, болісним станом у випадку позбавлення наркотиків. Наслідком наркоманії є руйнування фізичного і психічного здоров'я, деградація особистості.

Соціологія розглядає наркоманію як у вигляді поведінки, що відхиляється, яка провокується патологічною пристрастю до наркотиків і виражається в аморальних і кримінальних діях. Наркоманія руйнує накопичені людською культурою навички діяльності і спілкування, виводить з ладу механізми взаємодії між людьми. її наслідками є руйнування міжособистісних взаємин, розпад сім'ї, утрата професійних якостей, незайнятість, паразитизм, випадання за рамки загальноприйнятих норм. Небезпека наркоманії визнається в усьому світі, швидкими темпами зростає вона і в Україні. Перебороти негативні процеси в суспільстві, пов'язані з пияцтвом, алкоголізмом, наркоманією, можна, лише вивчаючи їхні причини.

Пияцтво, наркоманія поширені насамперед серед людей, життя яких характеризується трудовою, побутовою і сімейною невпорядкованістю, відсутністю соціальних перспектив. Це пов'язано з кризовими явищами в економіці, безробіттям, порушеннями соціальної справедливості, відчуженням людей від державних і суспільних справ, відсутністю можливостей для проведення дозвілля в культурній обстановці. Велике значення мають традиції вживання спиртних напоїв. Найчастіше "естафета9quot; пияцтва передається дітям у сім'ї. Певну роль відіграє бажання відключитися від труднощів повсякденного життя, розслабитися, випробувати приємні відчуття.

У поширенні наркоманії відіграють роль пошук можливостей самоствердження, тиск групи, соціально-психологічне зараження. Фахівці вважають, що більшою мірою наркоманії піддаються особи з нестійкою психікою, низьким рівнем розвитку інтелекту, що важко пристосовуються до соціальних умов.

Боротьба з наркоманією містить у собі медичну допомогу хворим, роз'яснення наслідків наркоманії, правові міри, спрямовані на припинення наркобізнесу. А у питанні про те, як боротися з пияцтвом і алкоголізмом, уже багато років зіштовхуються дві протилежні точки зору: одна — за введення "сухого закону", повна заборона спиртних напоїв; інша — за виховання "культурного вживання спиртних напоїв", що виключає його розвиток у пияцтво. А як думаєте ви?

Соціальні норми. Соціальний контроль. Поведінка, що відхиляється.

Питання для самоперевірки

1. Наведіть приклади кожного виду соціальних норм.

2. Що таке соціальний контроль?

3. У чому полягає значення самоконтролю?

4. У чому причини поведінки, що відхиляється?

5. У чому соціальна небезпека злочинності?

6. Які наслідки алкоголізму і наркоманії для особистості, сім'ї, суспільства? Які способи боротьби з цими вадами могли б запропонувати ви?

1. В одній із закордонних робіт із проблеми поведінки, що відхиляється, говориться: "Відхилення — природна частина соціального життя. Посуд, регулювання і заборона, моральне удосконалення не зменшують відхилень, тому що виникають більш строгі норми поведінки. Специфічні відхилення можуть зникати, а інші — з'являтися. Зникнення великих злочинів приведе до посилення уваги до більш дрібних". Чи згодні ви з викладеною точкою зору? Чи можна позбавити суспільство від відхилень? Поясніть свою відповідь.

2. Як ви розумієте висловлення англійського історика Г.Т. Бакла (1821-1862): "Суспільство готує злочин, злочинець здійснює його" ? Роз'ясніть його на якому-небудь прикладі, узятому з газет.

3. Чи згодні ви з висловленням французького драматурга Ж. Расіна (1639-1699): "Великим злочинам завжди передують дрібні. Ніхто ніколи не бачив, щоб боязка безвинність раптово перетворилася в невтримну розбещеність"? Аргументуйте свою відповідь.

4. 3 питання про боротьбу зі злочинністю виникла дискусія.

Одна точка зору: потрібно посилити покарання. Подивіться на Сінгапур. Піймали тебе з наркотиками — вища міра покарання, з незаконною зброєю, навіть якщо ти її не застосовував — теж. У деяких мусульманських країнах за законом за злодійство відрубують кисть руки. І там уже давно ніхто не краде.

Інша точка зору: жорстокість покарань зробить злочинність більш жорстокою. Головне — невідворотність покарання. Якщо усі будуть знати, що будь-який злочин буде розкрито, злочинність різко скоротиться. А що з цього питання думаєте ви?

Напишите нам
Напишите нам




Меню